Привідкриваємо двері в аудиторію майбутніх ерготерапевтів Івано-Франківського національного медичного університету. На Кафедрі фізичної терапії та ерготерапії відбулася особлива зустріч, яка змушує переосмислити власні «неможливо».

Наш ключовий тренер, ветеран та людина сталевої волі Олександр Терещенко, провів практичний майстер-клас у межах проєкту «Рівний — рівному: підтримка ветеранів з ампутаціями».

Олександр щиро та з притаманним йому гумором поділився власною історією адаптації після важких поранень. Він відверто розповів студентам про свій шлях: від перших страхів перед реакцією оточуючих на «гачок» замість руки — до впевненого користування сучасним високотехнологічним протезом Michelangelo.

Ми переконані: якісна освіта майбутніх реабілітологів — це фундамент гідного повернення наших захисників до активного життя. Саме тому наш Фонд ділиться практичним досвідом там, де зараз гартуються нові кадри.

Такі майстер-класи дають студентам те, чого не знайдеш у підручниках: розуміння психології пацієнта з ампутацією, практичні аспекти використання сучасних протезів. І головне – розуміння ролі ерготерапевта як провідника до самостійності.

Ініціатива реалізується за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження».

Згадуємо цю теплу зустріч із натхненням та продовжуємо працювати заради змін!

ІВАНО-ФРАНКІВСЬК — 20 жовтня 2025 року у ветеранському просторі «Мрія Дія», що функціонує при Івано‑Франківській обласній клінічній лікарні, пройшов практичний майстер-клас «Життя після ампутації: побутова самозарадність та адаптація». Головним спікером заходу став ветеран російсько-української війни, легендарний захисник Донецького аеропорту Олександр Терещенко.

Олександр отримав важке поранення у жовтні 2014 року під час оборони Донецького аеропорту. Намагаючись врятувати побратимів, він вихопив ворожу гранату, яка розірвалася прямо в його руках. Внаслідок вибуху боєць втратив обидві руки та отримав серйозне поранення ока. Попри це, Олександр не лише адаптувався до нового життя, а й став мотиватором для тисяч інших військових.

«Життя після ампутації не обов’язково має бути гіршим. Воно буде, звісно, іншим. Від чогось треба відмовитися… але з’являються нові можливості», — наголосив ветеран під час зустрічі.

Основна мета майстер-класу — навчити поранених бійців бути автономними у побуті. Олександр продемонстрував учасникам, серед яких були ветерани на реабілітації, студенти-медики та представники поліції, як виконувати щоденні дії за допомогою біонічних та механічних протезів.

У межах заходу Олександр Терещенко наочно показав:

• як самостійно голитися, чистити зуби та вдягати шкарпетки;

• секрети приготування їжі (наприклад, смаження яєчні) та заварювання кави за допомогою протезів;

• особливості догляду за куксою та технічне обслуговування пристроїв.

Особливу увагу приділили психологічному аспекту. Олександр поділився власним досвідом: на початку реабілітації в Україні та за кордоном його вчили «складати кубики», але не вчили елементарним речам — як сходити в туалет чи помитися самостійно. «Коли я вперше зміг сам допомогти собі у туалеті — це було справжнє щастя. Саме з таких дрібниць складається незалежність», — зазначив він.

Захід відбувся в межах проєкту «Рівний рівному: підтримка ветеранів з ампутаціями», що реалізується за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Керівниця проєкту Наталя Кратюк презентувала спеціальні друковані порадники для ветеранів. Олександр також представив свою книгу «Життя після 16.30» та проєкт відеопорад «Я зміг — і ти зможеш», який допомагає ветеранам крок за кроком опановувати побутові навички.

Зустріч пройшла у теплій атмосфері ветеранського простору «Мрія Дія». Громадський активіст Андрій Якубенко, який сам має ампутацію руки, подарував Олександру прапор від ГО «Полюби Долю» на знак вдячності за підтримку.

Представниця патрульної поліції Олександра Бабецька, ділячись враженнями, підкреслила важливість поваги до особистої автономії ветеранів замість звичайної жалості. Сам Олександр Терещенко закликав суспільство до правильного ставлення: «Співчуття часто ранить більше, ніж байдужість. Не треба “котиків і сонечок” — треба повагу».

Наразі команда проєкту продовжує свій тур Україною: після Івано-Франківська заплановані зустрічі у Львові, Дніпрі та Києві. За словами Олександра, його головна мета — дати побратимам практичні інструменти для того, щоб вони могли сказати: «Я зміг».